Головна
Історія факультету
Вчена рада
Кафедри
Юридична клініка
Абітурієнту
Студенту
Наукове життя
Головна Контакти Карта сайту
Архів новин
Контакти
Фотогалерея
Випускники факультету

Курсові роботи






ХНУ ім. В.Н. Каразіна
Юридичний факультет
Кафедра кримінально-правових дисциплін

 

 

 

Рекомендації
по виконанню
КУРСОВИХ РОБІТ
із ЗАГАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ
КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
(для студентів ІІ курсу
денної форми навчання)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків - 2008


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Метою виконання курсової роботи з кримінального права. є виявлення творчих здібностей студента, його вміння застосовувати теоретичні знання на практиці, забезпечення кращого засвоєння курсу «Кримінальне право України» шляхом самостійної роботи.
  2. Курсова робота повинна бути самостійним та творчим науковим дослідженням заявленої в її назві проблеми, демонструвати ґрунтовні знання її автора  в цій галузі. Змістом роботи повинен бути науково-практичний аналіз обраної теми, який проводиться на підставі вивчення чинного законодавства, постанов Пленуму Верховного Суду України, теоретичної (монографії, публікації) та навчальної (підручники, навчальні посібники, фундаментальні курси тощо) літератури, матеріалів судової або слідчої практики, державної статистики.
    До кожної теми додається орієнтовний план та список  літератури, яку рекомендується використовувати (підручники та науково-практичні коментарі до КК в списку не зазначені).
  3. Структура курсової роботи:

Розглядаючи теоретичні питання теми, необхідно наводити приклади з слідчої або судової практики, аналізувати ефективність та несуперечливість застосування  теоретичних положень на практиці.

  1. При використанні літературних та інших нормативних матеріалів слід обов’язково зробити відповідні посилання на ці джерела в суворій відповідності до встановлених правил (стандартів). Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками. Наприклад, посилання: [2, с. 33] означає посилання на сторінку 33 джерела, що зазначене у списку літератури під номером 2. Запозичення тексту з чужих літературних та наукових творів без відповідного посилання на них забороняється. Якщо цитата з джерела наводиться дослівно, її необхідно взяти у лапки. Відсутність посилань на використану літературу та запозичення тексту з чужих літературних творів без посилання на них тягне за собою безумовне повернення роботи для повторного виконання.

Використовуючи літературу та інші джерела, обов’язково необхідно вказувати автора й вихідні дані джерела (повна назва, рік і місце видання, загальна кількість сторінок) згідно із загальноприйнятими стандартами.

Наприклад: Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. – Харьков: Основа, 1991. – 359 с.; Гавриш С. Б. Теоретические предпосылки исследования объекта преступлений // Право и политика. – 2000. – № 11. – С. 4-15.

  1. Оформлення курсової роботи: текст друкують на комп'ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом, або пишуть власноруч розбірливим почерком. залишаючи береги таких розмірів: лівий - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм.

Обсяг курсової повинен становити 30-35 сторінок.

Заголовки структурних частин курсової роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів (якщо вони є) - маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Такі структурні частини курсової, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Кожну структурну частину курсової роботи починають з нової сторінки.

Аркуші роботи повинні бути зшиті та пронумеровані. Курсова робота повинна бути датована та підписана студентом.

В курсовій роботі повинен бути титульний лист, на якому зазначається: найменування Університету; найменування кафедри (кафедра кримінального права та кримінології); повне та точне найменування теми курсової роботи; прізвище та ініціали  студента, номер його навчальної групи; місце (місто) та рік виконання роботи.

  1. Курсова робота не допускається до захисту й повертається студенту для повторного виконання якщо вона:
  1. Курсова робота повинна бути здана на перевірку не пізніше 30 березня.

2. ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ ТА ОРІЄНТОВНІ ПЛАНИ

Тема 1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі

План

  1. Територія вчинення злочину та її значення для вирішення питання про чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі.
  2. Зміст територіального  принципу.
  3. Зміст принципу громадянства.
  4. Зміст космополітичного (універсального) принципу.
  5. Зміст реального принципу.
  6. Екстрадиція у кримінальному праві.

Література

  1. Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. - М., 1967.
  2. Блум М.И. Действие советского уголовного закона в пространстве. Рига: Латв. ун-т, 1974.
  3. Богачев Е. Экстрадиция//Законность. 2000. N 5. С. 24 и сл.
  4. Бойцов А.И. Выдача преступников и право убежища. СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. 
  5. Волженкина В.М. Оказание правовой помощи по уголовным делам в сфере международного сотрудничества: Учеб. пос. СПб., 1999.
  6. Бойцов А.И. Действие уголовного закона во времени и пространстве. - СПб., 1995.
  7. Дурманов Н.Д. Советский уголовный закон. - М., 1967.
  8. Тилле А.А. Время, пространство, закон. - М.: Юридическая литература, 1965.
  9. Воробей П.А., Коржанський М.І., Щупаковський В.М. Завдання і дія кримінального закону. – К.: Генеза,1997.
  10. Цепелев В.Ф. Проблемы уголовной ответственности за преступления, совершаемые в пределах правового пространства СНГ//Проблемы формирования уголовной политики Российской Федерации и ее реализации органами внутренних дел. М.: Акад. МВД РФ, 1995. С. 112-118.
  11. Иногамова-Хегай Л.В. Действие уголовного закона в пространстве//Уголовное право в XXI веке: Материалы Международной научной конференции на юридическом факультете МГУ им. М.В. Ломоносова 31 мая - 1 июня 2001 г. М.: ЛекстЭст, 2002. С. 145-148.

Тема 2. Суспільна небезпечність злочину

План

  1. Суспільна небезпечність як внутрішня характеристика злочину.
  2. Суспільна небезпечність як одна підстав криміналізації діянь.
  3. Характер та ступінь суспільної небезпечності.
  4. Значення ч.2 ст.11 КК України для оцінки суспільної небезпечності діяння.

Література

  1. Бахрах Д.Н. Административный проступок и преступление//Вопросы совершенствования уголовно-правовых мер борьбы с преступностью: Межвуз. сб. науч. тр./СвЮИ. Свердловск, 1983. С. 8-23.
  2. Демидов Ю.А. Социальная ценность и оценка в уголовном праве. - Москва., 1975.
  3. Ковалев М.И. Понятие и признаки преступелния и их значение для квалификации. - Свердловск.., 1977.
  4. Кривоченко Л.Н. Классификация преступлений.-Харьков: Изд-во при ХГУ издательского объединения «Вища школа», 1983.- С.36, 129 с.
  5. Кривоченко Л.Н. О содержании и структуре общественной опасности как признаке преступления//Проблемы правоведения. Киев, 1979. Вып. 40. С. 94-102.
  6. Козенко Т.Є. Критерії та ознаки малозначності діяння за кримінальним законодавством України // Києво-Могилянська Академія. Наукові записки. Спеціальний випуск. -  2000. - Том 18. – Ч 1. -  С. 186-189.  
  7. Кригер Г.А. Влияние характера общественной опасности преступления на дифференциацию и индивидуализацию ответственности//Проблемы правосудия и уголовного права. М., 1978. С. 143-155.
  8. Ляпунов Ю.И. Общественная опасность деяния как универсальная категория советского уголовного права: Учеб. пособие для слушателей вузов МВД СССР. М.: ВЮЗШ МВД СССР. 1989. 119 с.
  9. Мальцев В.В. Оценка следователем общественной опасности посягательства. Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1986.
  10. Фефелов П.А. Общественная опасность преступного деяния // Советское государство и право. – 1977. - № 5. – С. 137.
  11. Якименко Н.М. Малозначительность деяния в истории советского уголовного права // Правоведение. - 1983. - № 1.
  12. Ковалев М.И. Понятие преступления в советском уголовном праве. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1987.
  13. Мальцев В.В. Определение характера и степени общественной опасности преступления//Актуальные проблемы борьбы с преступностью. Свердловск, 1989. С. 13-19.
  14. Марцев А.И. Общественная вредность и опасность преступления//Правоведение. 2001. N 4. С. 148-155.

Тема 3. Кваліфікація злочинів

План

  1. Поняття кваліфікації злочинів.
  2. Склад злочину та кваліфікація злочинів.
  3. стадії та етапи кваліфікації злочинів.
  4. Особливості кваліфікації при конкуренції кримінально-правових норм, множинності злочинів, злочинів, вчинених у співучасті та незакінчених злочинів.
  5. Значення правильної кваліфікації злочинів.

Література

  1. Брайнін Я.М. Уголовная ответственность и основания её в советском уголовном праве. - М., 1969.
  2. Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика. – М.: АО «Центр Юр Инфор», 2001.
  3. Карпушин М.П., Курлянский Н.И. Уголовная ответственность и состав преступления. - М., 1974.
  4. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навчальний посібник. Видання 2-ге. – К: Атіка, 2002.
  5. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – М.: Юрид. лит, 1972Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. - М.,1972.
  6. Кузнецов В.В., Савченко А.В. Теорія кваліфікації злочинів: Підручник. – К.: КНТ, 2007.
  7. Лесниевски-Костарева Т.А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика. – М.: Изд-во НОРМА, 2000.
  8. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч.посібник. – К.: Юрінком інтер, 2006.
  9. Тарарухін С.А. Кваліфікація злочинів в судовій і слідчій практиці. - К.: Юрінком, 1996.

Тема 4. Кримінальна відповідальність

План

  1. Поняття кримінальної відповідальності та її види. Значення категорії „кримінальна відповідальність” у кримінальному праві.
  2. Форми реалізації кримінальної відповідальності.
  3. Кримінально-правові відносини та кримінальна відповідальність.
  4. Юридичний, філософський та процесуальний аспекти підстави кримінальної відповідальності.

Література

  1. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності:  Монографія. – К., 2004.
  2. Баулін Ю. Кримінальна відповідальність: сутність, зміст та правова форма // Вісник Академії правових наук України. – 2003. - № 2-3. - С. 626-633.
  3. Багрий-Шахматов Л.В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации: Ч.2. – Одесса., 2000.
  4. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и её основания в советском уголовном праве. - М., 1969.
  5. Волков Б.С. Детерминистическая природа преступного поведения. – Казань, 1979.
  6. Зелинский А.Ф. Детерминация преступного поведения. - Х., 1994.
  7. Карпушин М.П., Курлянский Н.И. Уголовная ответственность и состав преступления. – М., 1974.
  8. Огурцов Н.А. Правоотношения и ответственность в уголовном праве. – Казань, 1975.
  9. Хомич В.М. Формы реализации уголовной ответственности. – Минск: Белгосуниверситет, 1998.

Тема 5. Суспільно небезпечна бездіяльність

План

  1. Суспільно небезпечне діяння у системі ознак об’єктивної сторони складу злочину. Форми суспільно небезпечного діяння.
  2. Cуспільно небезпечна бездіяльність: поняття, загальні та специфічні ознаки.
  3. Особливості впливу злочинної бездіяльності на об’єкт кримінально-правової охорони.
  4. Підстави та умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
  5. Значення злочинної бездіяльності для застосування окремих інститутів Загальної частини кримінального закону.

Література

  1. Тер-Акопов А.А. Бездействие как форма преступного поведения. -  М., 1980.
  2. Тер-Акопов А.А. Определение сущности бездействия//СГП. 1976. N 12. С. 70-74.
  3. Ковалев М.И. Проблемы учения об объективной стороне состава преступления. - Красноярск, 1991.
  4. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. -  М., 1960.
  5. Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления. Ростов-на-Дону, 1977.
  6. Ярмиш Н.Н. Пасивний характер бездіяльності як одна з ознак об'єктивної сторони злочину // Вісник НУВС. - №12. - 2000. - с.77-80.
  7. Малинин В.Б. Обоснование уголовной ответственности за бездействие//Вестн. ЛГУ. Экономика, философия, право. 1984. N 2. Вып. 4. С. 114-117.
  8. Попов В.А. Когда бездействие преступно. М., 1980.
  9. Тимейко Г.В. Понятие и специфические черты преступного бездействия//Тр./ВЮЗИ. 1963. Т. 2. С. 115-147.
  10. Тимейко Г.В. Причинная связь и проблема ответственности при бездействии//Вопросы уголовного права. М., 1966. С. 78-111.
  11. Тимчук О.Л. Причинний зв’язок при бездіяльності.//Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2000. – вип. 1.
  12. Шарапов Р.Д. К вопросу о бездействии в уголовном праве//Правоведение. 1998. N 3.

Тема 6. Спеціальний суб’єкт злочину

План

  1. Поняття суб’єкта злочину та спеціального суб’єкта злочину, його ознаки.
  2. Види (класифікація) спеціальних суб’єктів злочину, їх загальна характеристика.
  3. Спеціальний суб’єкт злочину в системі елементів складу злочину.
  4. Кримінально-правове значення спеціального суб’єкта злочину.

Література

  1. Голубев В. Специальный субъект преступления // Сов. юстиция. - 1984. - № 12. – С. 7-8.
  2. Куц В.Н. Теоретико-прикладні аспекти проблеми суб’єкта злочину // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1996. – Вип. 1. – С. 17-23.
  3. Орлов В. С. Субъект преступления по советскому уголовному праву. – М., Госюридиздат, 1958.
  4. Орымбаев Р. Специальный субъект преступления. - Алма-Ата, 1977.
  5. Павлов В. Г. Субъект преступления и уголовная ответственность. - СПб.: Издательство «Лань», 2000.
  6. Тарасова Ю.В, Понятие и признаки специального субъекта преступления//Российский следователь. – 2004. – № 10.
  7. Терентьєв В.І. Загальне поняття спеціального суб’єкта та його класифікація//Актуальні проблеми політики: Зб. Наук праць ОНЮА. – Одеса, 2000. – Вип. 7.
  8. Терентьев В.И. Специальный субъект как элемент состава преступления в системе признакою состава преступления//Актуальні проблеми політики: Зб. Наук праць ОНЮА. – Одеса, 2000. – Вип.10.
  9. Устименко В.В. Специальный субъект преступления. - Харьков, 1983.
  10. Устименко В.В. Специальный субъект и субъективная сторона преступления // Проблемы социалистической законности, 1986. – Вып. 17. – С. 132-135.

Тема 7. Умисел як форма вини

План

  1. Поняття умислу в кримінальному праві, його види та значення.
  2. Характеристика інтелектуального моменту прямого умислу.
  3. Характеристика вольового моменту прямого й непрямого умислу.
  4. Відмежування прямого умислу від непрямого, непрямого умислу – від злочинної самовпевненості.
  5. Спеціальні (інші) види умислу.

Література

  1. Злобин Г.А., Никифоров Б.С. Умысел и его формы. – М.: Юрид. лит., 1972. – 262 с.
  2. Ворошилин В.В., Кригер Г.А. Субъективная сторона преступления (Учебное пособие). – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. – 76 с.
  3. Дагель П.С., Котов Д.Л. Субъективная сторона преступления и ее установление. – Воронеж, 1972.
  4. Нерсесян В.А. Понятие и формы вины в уголовном праве // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 2002. – № 2. – С. 67 – 82.
  5. Иванов Н.Г. Умысел в уголовном праве России // Российская юстиция. – 1995. – № 12. – С. 16 – 18.
  6. Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам. – СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2002. – 304 с.
  7. Вереша Р. В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України. – К.: Атіка, 2005-224с.
  8. Горелик А.С. К вопросу о заведомости как о признаке вины // Весник ЛГУ. Сер. экономики, философии и права. – 1964. – № 5. – С. 130 – 132.
  9. Векленко С. Интеллектуальное содержание умышленной  вины//Уголовное право – 2001. – №4.
  10. Никифоров А.С. Об умысле по действующему уголовному законодательству//СГП. 1965. N 6. С. 26-36.
  11. Портнов И. Особенности аффектированного умысла// Социалистич. законность.– 1979. – N 16.
  12. Портнов И. Отграничение косвенного умысла от преступной самонадеянности//. Социалистич. законность – 1977. – № 9.
  13. Портнов И. Отграничение косвенного умысла от прямого// Социалистич. законность СЗ. 1976. N 9. С. 41-43.
  14. Портнов И. Отграничение умысла, заранее обдуманного, от внезапно возникшего// Социалистич. законность. 1978. N 7. С. 42-44.

Тема 8. Крайня необхідність

План

  1. Поняття, підстави та соціально-правове значення крайньої необхідної.
  2. Ознаки правомірного заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності.
  3. Ексцес крайньої необхідності.
  4. Відмежування крайньої необхідності від інших обставин, що виключають злочинність діяння.

Література

  1. Баулин Ю.В. Обстоятельства исключающие преступность деяния. ? Х, 1991.
  2. Зуев В. Необходимая оборона и крайняя необходимость. – М., 1996.
  3. Орехов В.В. Необходимая оборона и иные обстоятельства, исключающие преступность деяния. – СПб., 2003.
  4. Паше-Озерский Н.Н. Необходимая оборона и крайняя необходимость по советскому уголовному праву. М.: Госюриздат, 1962. 181 с.
  5. Пархоменко С. В. Деяния, преступность которых исключается в силу социальной полезности и необходимости. — СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004.
  6. Козак В.Н. О соотношении задержания преступника с крайней необходимостью//Уголовно-правовые и процессуальные гарантии защиты конституционных прав граждан: Межвуз. темат. сб./Калинин. гос. ун-т. Калинин, 1982. С. 101-110.
  7. Козак В.Н. Вопросы теории и практики крайней необходимости. Саратов: Изд-во Сарат. унта, 1981. 153 с.
  8. Селезнев М. Крайняя необходимость и оправданный риск//Законность. 1992. N 11. С. 14-16.
  9. Ткаченко В.И. Отграничение необходимой обороны от крайней необходимости//Советская юстиция. 1979. N 7. С. 14-15.
  10. Домахин С.А. Крайняя необходимость по советскому уголовному праву. ? М., 1985.

Тема 9. Готування до злочину

План

  1. Поняття та види стадій вчинення злочину.
  2. Поняття готування до злочину. Види готування.
  3. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки готування до злочину.
  4. Кримінальна відповідальність за готування до злочину.
  5. Відмежування готування до злочину від замаху на злочин, закінченого злочину з усіченим складом та від виявлення умислу.

Література

  1. Дурманов Н.А. Стадии совершения преступления. - М., 1958.
  2. Кузнецова Н.Ф. Ответственность за приготовление к преступлению и покушение на преступление по советскому уголовному праву. М.: Изд-во МГУ, 1958.
  3. Караулов В.Ф. Стадии совершения преступления. - М., 1982.
  4. Назаренко Г.В., Ситникова А.И. Неоконченное преступление и его виды. – М., 2003.
  5. Панько К.А. Добровольный отказ от преступления по советскому уголовному праву. - Воронеж, 1975.
  6. Тер-Акопов А.А. Добровольный отказ от совершения преступления. - М., 1982.
  7. Тихий В.П. Питання застосування норм Кримінального кодексу України щодо стадій злочину // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2002. - № 1. ? С. 69-73.
  8. Тишкевич И.С. Приготовление и покушение по уголовному праву. - М., 1958.
  9. Редин М.П. Разграничение приготовления к преступлению и покушения на него//Следователь. 1999. N 1. С. 13 и сл.

Тема 10. Добровільна відмова при незакінченому злочині

План

  1. Поняття добровільної відмови, її значення.
  2. Ознаки добровільної відмови при незакінченому злочині
  3. Межі добровільної відмови
  4. Проблема визначення кримінально-правових наслідків добровільної відмови.
  5. Відмінність добровільної відмови від дійового каяття.
  6. Особливості добровільної відмови при співучасті у злочині.

Література

  1. Дурманов Н.А. Стадии совершения преступления. - М., 1958.
  2. Житний О.О. Юридична природа звільнення від кримінальної відповідальності: деякі вади термінології // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – 2001. – №14. – С. 27-32.
  3. Житний О.О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям: Монографія. – Х., 2004. 
  4. Караулов В.Ф. Стадии совершения преступления. - М., 1982.
  5. Панько К.А. Добровольный отказ от преступления по советскому уголовному праву. - Воронеж, 1975.
  6. Зелинский А. Добровольный отказ от преступления//СЮ. 1968. N 8. С. 9-11..
  7. Тер-Акопов А.А. Добровольный отказ от совершения преступления. - М., 1982.
  8. Тишкевич И.С. Приготовление и покушение по уголовному праву. - М., 1958.
  9. Шахов В.Д. Ответственность за покушение на преступление. - Караганда, 1974.
  10. Щерба С.П., Савкин А.В. Деятельное раскаяние в совершенном преступлении: Практическое пособие / Под общ. ред. С.П. Щерба. – М.: Изд-во «Спарк», 1997.
  11. Юшков Ю. Добровольный отказ от совершения преступления // Сов. юстиция. – 1978. – № 8. – С. 20-21.
  12. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності:  Монографія. –К., 2004.
  13. Щепельков В. Добровольный отказ соисполнителя преступления//Законность. 2002. N 8. С. 31-32.
  14. Иванов В. Добровольный отказ от совершения преступления при соучастии//Сов. юстиция. 1992. N 23-24. С. 10-11.
  15. Гродецкий Ю.В. Мотивация поведения при добровольном отказе // Проблеми законності. Вип. 39: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків, Нац. юрид. акад. України, 1999. – С. 128-134.
  16. Гродецкий Ю.В. Добровольный отказ как институт уголовного права // Нова Конституція України і проблеми вдосконалення законодавства: Темат. зб. наук. праць / Відповід. ред. М.І. Панов. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1997. – С. 136-141.

Тема 11. Сукупність злочинів

План

  1. Поняття та ознаки сукупності злочинів.
  2. Види сукупності злочинів.
  3. Особливості кваліфікації злочинів при ідеальній та реальній сукупності.
  4. Відмінність сукупності злочинів від одиничного злочину та від конкуренції норм Особливої частини кримінального права.
  5. Кримінально-правове значення сукупності злочинів.

Література

  1. Алиев Н.Б. Понятие идеальной совокупности преступлений//Правоведение. 1981. N 3. С. 8487.
  2. Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Харьков, 2000.
  3. Зінченко О.І., Тютюгін В.І. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання. ­­– Х., 2008.
  4. Красиков Ю.А. Множественность преступления (понятие, виды, наказуемость). – М., 1988.
  5. Куринов Б.А. Квалификация при совокупности преступлений и конкуренции уголовно-правовых норм. // Вестник МГУ. – Серия 11., Право. – 1983. – № 2. – с. 20-28.    
  6. Криволапов Г.Г. Множественность преступлений по советскому уголовному праву. – М., 1974.
  7. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – М., 1972.
  8. Малков В.П. Множественность преступлений и её формы по советскому уголовному праву. – Казань, 1982.
  9. Малков В.П. Совокупность  преступлений (вопросы квалификации и назначения наказания). – Казань, 1974
  10. Никифоров А.С. Совокупность преступлений. – М., 1965.
  11. Портнов И. Особенности квалификации идеальной совокупности преступлений // Советская юстиция. – 1983. – № 16.
  12. Рагимов Ф.Р. Соотношение сложных составов и совокупности преступлений//СЗ. 1983. N 2. С. 54 и сл.

Тема 12. Пособник злочину

План

  1. Види співучасників у злочині за кримінальним правом.
  2. Поняття пособника злочину та ознаки пособництва.
  3. Види пособництва.
  4. Відмежуванння пособника від інших співучасників.
  5. Підстави кримінальної відповідальності та кваліфікація дій пособника злочину.

Література

  1. Шнейдер М.А. Соучастие в преступлении по советскому уголовному праву. ? М., 1958.
  2. Гришаев П.И., Кригер Г.А. Соучастие по уголовному праву. ? М., 1959.
  3. Ковалев М.И. Соучастие в преступлении. ? Ч.1. Свердловск. ? 1960.
  4. Бурчак Ф.Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву. ? К., 1969.
  5. Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. ? М., 1974.
  6. Царегородцев А.М. Ответственность организаторов преступлений. ? Омск. ? 1978.
  7. Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. ? К., 1986.
  8. Гуторова Н.А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины. ? Харьков., 1997.
  9. Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України.: Наук.-практ. посіб. – К., 2001.
  10. Тельнов П. Разграничение деяний исполнителя и пособника//Советская юстиция. - 1973. N 4. С. 5-7.
  11. Ананьин А.Ф. Организация, подстрекательство и пособничество в групповом преступлении//Проблемы профилактики преступности на современном этапе: Межвуз. сб. науч. тр./СвЮИ. Свердловск, 1983. С. 28-34.

Тема 13. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

План

  1. Поняття та значення умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
  2. Підстави умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
  3. Умови умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
  4. Правові наслідки умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
  5. Особливості умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за злочини, вчинені у неповнолітньому віці.

Література

  1. Водяников Д.П. Дальнейшее развитие институтов досрочного, условно-досрочного освобождения и замены наказания более мягким в действующем уголовном законодательстве // Вопросы уголовного права. – М., 1966. – С. 137-166.
  2. Водяников Д.П., Санталов А.И. Основания условно-досрочного освобождения // Вестн. ЛГУ. Экономика, философия, право. Вып. 3. – 1966. – № 17. – С. 91-99.
  3. Горшенин А.А., Кизилов А.Ю. Законодательная регламентация условно-досрочного освобождения от отбывания наказания несовершеннолетних на постпенитенциарной стадии // «Черные дыры» в российском законодательстве. – 2005. – №4. – С. 144-149.
  4. Звечаровский И.Э. Уголовно-правовые нормы, поощряющие посткриминальное поведение личности. – Иркутск: Изд-во Иркутского ун-та, 1991. – 160 с. 
  5. Иногамова-Хегай Л., Казарян Э. Основания и предпосылки применения условно-досрочного освобождения // Уголовное право. – 2003. – №4. – С. 28-29.
  6. Плюснин А.М. Возможные направления развития организации условно-досрочного освобождения осужденных к лишению свободы в России // Уголовно-исполнительная система: право, экономика, управление. – 2006. – №3. – С. 8-12.
  7. Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р. № 2 // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 3.
  8. Скибицкий В.В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания. – К.: Наук. думка, 1987. – 181 c.
  9. Ткачевский Ю.М. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания // Вестн. Моск.ун-та. Сер 11. Право. – 2002. – №1. – С. 16-40.
  10. Трубников В.М. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання // Вісник Нац. ун-ту внутр. справ. – 2002. – № 19. – С. 73-81.